Наступ РФ на Київ та втрата Авдіївки: велике інтерв'ю із Єгором Чернєвим

Що відбувається на фронтах наразі та чи може Росія знову піти на Київ або захопити Харків — в інтерв'ю Новини.LIVE розповів народний депутат партії "Слуга народу" та заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Єгор Чернєв.

Що відбувається на фронтах?

— Через скорочення допомоги від партнерів все складніше і складніше стає утримувати лінію фронту. Важка ситуація на Авдіївському та Куп'янському напрямках. Росіяни розуміють нашу ситуацію і намагаються тиснути. Проте значних успіхів вони все одно не мають, і цей їхній умовний контрнаступ, який вони планували в Авдіївці, аби пробити нашу оборону, не вдався. 

Так, поступово вони підтискають наші війська, але знову ж таки, ми їх зупинили і не даємо їм прорватися, навіть незважаючи на значне скорочення допомоги нам. Зокрема, від США, які все ще не проголосували бюджет на 2024 рік і пакет допомоги для України. Ситуація важка, але не критична.

Чи можемо втратити Авдіївку, де ситуція наразі найважча, найближчим часом?

— Росіяни використовують там таку саму тактику, як це було у Бахмуті. Вони випалюють будинок за будинком, розтрощують вулицю за вулицею, і втрати РФ там просто шалені. Вона намагається взяти Авдіївку хвилями методом м'ясних штурмів. Росія взагалі не рахує своїх людей. І, на жаль, поступово десь їм щось вдається взяти.

Але їхні умовні успіхи досить обмежені. Якщо оцінювати за втратами, то це точно не є перемогою ворога чи їхнім суттєвим успіхом на полі бою. Але оскільки вони не зважають на свої втрати — вони будуть тиснути далі.

На відміну від нас, бо ж кожна наша втрата — ножем по серцю

— До речі, наші втрати під час штурмових дій за співідношенням до їхніх є нижчими, ніж про них пишуть у підручниках. У нас це співвідношення майже один до одного або один до двох. Це говорить про те, що ми навіть при штурмових діях, не кажучи вже про оборонні, бережемо своїх солдат. 

Стосовно оборонних дій, то, наприклад, у Бахмуті співвідношення втрат було 1:8 або 1:10 на нашу користь. Тобто росіяни втрачали у 8-10 разів більше, ніж ми. Ми намагаємось втримати наші міста, але не будь-якою ціною. Якщо ворог притискає, то задля збереження нашого особового складу ми можемо відійти. І Авдіївка тут не стратегічний пункт, який дасть їм дорогу на інші наші міста. 

Розумію, чому це робить РФ — бо хоче відтіснити нашу армію від Донецька, бо це ворота на це місто. Але для них Авдіївка точно не є стратегічним пунктом.

З'являються публікації про новий масштабний наступ РФ, і в зоні ризику знову Київ та щонайменше Харків. Наскільки це реально?

— Від нашої розвідки такої інформації нам не надходило. Щонайменше, на наших кордонах концентрувалися би ворожі війська, а цього наразі не видно. Якщо вони це і планують, то тільки у високих кабінетах. 

Але якісь реальні дії ми побачимо хіба що після переобрання Путіна. Тоді у нього будуть розв'язані руки, і за нашими даними, він планує ще одну хвилю мобілізації. І, можливо, він буде думати використати її проти нас із півночі. 

Проте наразі якихось доказів цього не існує. Ми, зі свого боку, розглядаємо різні сценарії і посилюємо оборону, в тому числі північних областей.

Тобто навесні — у квітні-травні — можемо очікувати наступ РФ із більшою чисельністю військ?

— Потрібно розуміти, за яким планом дій вони підуть. Бо на сьогодні, за нашими даними, пріоритет нормер один — це вихід на адмінкордони Донецької та Луганської областей. 

Щодо наступу із півночі, то такої інформації на сьогодні немає. Але я не виключаю, що вони можуть роглядати такий план. Проте тут слід виходити із наявних у них ресурсів. Тоді вони наступали угрупованням 160 тисяч людей.

Наразі їм потрібно поповнювати бригади, які воюють на східному та південному напрямках. Їм потрібні резерви. Тому говорити, що нова хвиля мобілізації буде задля нового наступу, я б такого поки що не говорив. Бо вона може слугувати для поповнення резервів та ротацій.

Тому я не говорю про новий наступ із півночі, але ми готуємось до будь-якого сценарію.

Саме тому Україна будує потужну лінію оборони по всій лінії фронту, включно із північно-західними областями, які межують з Білоруссю?

— Так, у нас загроза йде від двох країн. Хоч Лукашенко намагається переконати всіх, що це не він, просто його територією скористалися. І це досить гучний дзвінок для наших партнерів по НАТО, зокрема і до балтійських країн. Він так само може і їм розповідати, мовляв, а я на вас не нападав. Просто моєю територією скористалася РФ. 

Так, ми будуємо фортифікаційні споруди по всій лінії, бо розуміємо, що територія Білорусі також може бути використана проти нас, як це вже було 24 лютого. 

Ці лінії будуються за всіма нормами військової справи. Більше того, це не одна лінія оборони, а декілька. Це не просто траншеї чи окопи, це дійсно фортифікаційні споруди. 

Якою буде зима та весна на фронті?

— Суттєвих прорирів РФ до перепризначення Путіна не буде. Вони будуть намагатися показати певні тактичні перемоги, як от взяття Авдіївки, щоби під вибори Путіна показати "перемоги на фронті".

Але намагання прорвати наш оборону — не буде. Можливо, вже після виборів. Коли вони проведуть нову чергу мобілізації, можливо, тоді вони і будуть щось планувати. А ми це будемо розуміти за концентрацією військ на певних ділянках фронту. 

Активізація з нашого боку можлива навесні, влітку, але це все буде залежати від постачання озброєння наших партнерів. Плануванням операцій у нас займається Генштаб.

Так, минулорічний не вдався...

— Я б не сказав, що він не вдався, він був з обмеженим успіхом. Та площа території, яку ми відвоювали за цей наступ, приблизно дорівнює тій площі, яку за 2022 рік змогли захопити росіяни. Включно з Бахмутом. Але точно є неспівставними втрати при нашому контрнаступі та при їхньому.

Обмежене озброєння, збереження життя особового складу і велика кількість часу для ворога на підготовку — ось ці три фактори обмежили наш успіх. Якби у нас у повітрі були F-16 та більше бронетехніки із розміновувачами — ми дійсно могли би пити каву у Криму.

Коли США ухвалять допомогу — таки лютий? 

— Складно прогнозувати, але чим далі дане ухвалення відкладається, тим складніше буде голосувати. У США наразі повним ходом йде президентська передвиборча кампанія. Разом із президентською будуть вибори в Конгрес. І кожен конгресмен буде думати, чи голосувати йому за зміни у міграційній політиці. І тут мова не про Україну. 

Республіканці будуть дивитися, чи досягли вони всіх вимог, які поставили демократам з посилення міграційної політики. Якщо досягнутий компроміс їх не влаштовуватиме, а це питання турбує 70% виборців, такий конгресмен може програти вибори. Ось так містячковий інтерес перемагає глобальні питання. І чим ближче до виборів — тим чуттєвішим це питання буде. 

Трамп зараз переміг на праймеріз в Айові, і це йому надає ваги, як і кожна наступна перемога. Навіть помірковані республіканці, які виступають за допомогу Україні, все рівно будуть спостерігати за Трампом і його твітами. От він може написати, що проти голосування за цей проєкт, і вони зважатимуть на його позицію. 

Сподіваюсь, що у найближчі три тижні, а точніше з першим тижнем лютого, це питання вирішиться. Поки що я бачу позитивно-оптимістичний прогноз щодо голосування цього пакету. Вони нібито знаходять якийсь компроміс. 

Якщо президентом стане Трамп, це справді недобре для України?

— Я би не ставив так питання, бо Трамп першим у цій війні надав нам озброєння. Тому потрібно відрізняти Трампа передвиборчого від Трампа-президента. Адже Трамп-президент більш стриманий та поміркований, знову ж таки через баланс стримувань і противаг. Це глибинна держава, яка робить прогнози на десятиріччя, і виходячи із них відстоює свої інтереси.

І тут досить чітко зрозуміло, як у війну в Україні вплітаються інтереси США. Як держави, яка виступає гарантом безпеки. США розуміють, що програш України, як західної країни — означатиме програш всього Заходу.

Це означає, що всі правила і світовий порядок, які існували до цього,будуть знищені, і буде гра без правил.

Трамп же не говорить, що от якщо я прийду, то примушу Україну капітулювати. Він каже, мовляв, я прийду і вирішу ці питання. А воно може бути вирішене різними способами, у тому числі і наданням нам всього необхідного спектру озброєння для того, щоби вибити РФ із нашої території. 

До речі, нещодавно спілкувався із Куртом Волкером, який при Трампі був спецпредставником по Україні. І він теж каже, що давайте не будемо поспішати із висновками, якщо до влади у США прийде Трамп. Коли він був президентом, у нього була досить потужна команда із питань національної безпеки. Були правильні речі. 

Коли ж німці нададуть Україні дальньобійні ракети Taurus, яким має бути новий законопроєкт з мобілізації та чи варто мобілізовувати депутатів — читайте в інтерв'ю Єгора Чернєва у другій частині.